Внутрішні малярні роботи на висоті до 4 м виконують з козлів, драбин-стрем’янок та інвентарних столиків, зовнішні і внут-ріші роботи на висоті понад 4 м виконують з колисок, пересувних вишок або риштувань. Малярні роботи з риштувань вико-
нують тільки в тих випадках, коли вони були встановлені для штукатурних або інших видів робіт. Ставити риштування лише для малярних робіт невигідно.
Дерев’яні козли виготовляють висотою 90—120 см (залежно від висоти приміщення) із соснових дощок.
Драбини-стрем’янки: а — дерев’яна; б — металева.
Козли застосовують при невеликих обсягах малярних робіт. Замість козлів зручніше користуватись пересувними металевими столиками.
Пересувні інвентарні столики 16, а, б) виготовляють з труб або кутикової сталі. У кожній конструкції столика передбачено піднімання настилу за рахунок висувних стояків, які переміщують уздовж нерухомих стояків і закріплюють за допомо-
гою штирів або спеціальних затискних гвинтів на потрібній висоті (від 1—1,2 до 1,7—2,5 м). Настилом служить інвентарний дерев’яний щит розміром від 60X120 до 80X160 см. Для влаштування помосту одночасно встановлюють кілька столиків на певній віддалі один від одного і прольоти між ними перекривають інвентарними щитами.
Драбини-стрем’янки 17, а, б) виготовляють з деревини або газових труб діаметром 12,5 мм. Дерев’яна стрем’янка складається з двох драбин, з’єднаних у верхній частині спеціальним металевим шарніром, який фіксує її положення при максимальному розсуванні і застерігає від самовільного розсування. У відсутності шарніра робоче положення драбини-стрем’янки фіксується за допомогою двох металевих гачків довжиною 70—100 см. Висота драбини-стрем’янки 2—2,8 м.
Для роботи у низьких приміщеннях краще застосовувати металеві стрем’янки, обладнані фіксуючим пристроєм і робочим настилом. У неробочому стані стрем’янки легко складаються.
Укладаючи на «их інвентарні щити або дошки, можна робити легкі риштування.
Для дрібних ремонтних робіт користуються приставними драбинами різної довжини. Щоб запобігти ковзанню драбини під час роботи, її кінці обмотують ганчірками або прибивають гумові пластинки.
Колиски 18) застосовують при фарбуванні фасадів будинків. Піднімають їх канатом або тросом З за допомогою ручної лебідки 6, яку встановлюють «а землі біля будинку.
Трос пересувається по блоках 2, підвішених до двох балок Балки закріплюють на даху або горищному перекритті
Каркас колиски виготовляють із труб або кутикової сталі. Настил та бортова дошка — дерев’яні.
Більш зручними є самопід’ємні колиски обладнані електролебідками. Підіймальний механізм такої колиски обладнують на чотириколісній каретці (площадці), що дає змогу пересувати
його уздовж будинку. Він складається з електродвигуна, вмикаючого пристрою і спареного редуктора, по обидва боки якого на осях розміщені намотувальні барабани. Підіймальний механізм з’єднують з люлькою тросами. Залежно від конструкції і ваги його встановлюють на землі біля будинку або на плоских дахах. Зручною в експлуатації є механізована колиска ЛС-80-250. Вона призначена для підіймання двох робітників і 100 кг вантажу на висоту до 80 м. Робоча площадка колиски довжиною 4 м витримує навантаження 250 кг. Підіймальний механізм колиски обладнано електроприводом. Для зручності транспортування колиска і все обладнання її змонтовані на двовісному автопричепі. До початку роботи колиску випробовують на статичне навантаження, яке повинно бути вдвоє більшим за розрахункове, а після цього на динамічне навантаження шляхом рівномірного піднімання і опускання її з вантажем, що перевищує робоче навантаження на 10%. Лебідки повинні бути міцно закріплені
і довантажені подвійним вантажем проти вантажопідйомності колиски.
Для .виконання дрібних ремонтних робіт на фасадах і фарбування ринв застосовують індивідуальну колиску 19), яка повинна мати спинку і опору для ніг.
Висувні вишки 20) використовують при фарбуванні фасадів невисоких будинків на 3—4 поверхи. Вишку монтують на рамі з 2—3 висувних секцій, які входять одна в одну. Для виготовлення вишок використовують сталеві труби або кутикову сталь.
Вишка пересувається на колесах. Підіймають секції за допомогою ручної або електричної лебідки, встановленої в нижній частині вишки.
Зверху вишка має огороджену поручнями площадку розміром 1,3×2,7 м з дерев’яним настилом.
Інвентарні риштування бувають дерев’яні, трубчасті, струнні (підвісні) та ін.
Трубчасті безболтові риштування конструкції «Промбудпроекту» 21) застосовують для штукатурення фасадів, коли висота будинків до 40 м. Вони складаються з опор, прогонів, поперечин, поруччя та дерев’яного настилу. До кінців прогонів і поперечин приварено гачки, а вздовж опор на віддалі 2 м один від одного — спеціальні патрубки. Під час монтажу риштувань гачок прогону вставляють у патрубок опори. Опори встановлюють вздовж стіни на віддалі 2 м одна від одної.
Башмаки опор спираються на дерев’яні підкладки, покладені під кожну пару опор. Риштування прикріплюють до стін гачками, що встановлюються в петлі анкерних болтів, заздалегідь закріплених у стіні. Ширина риштування 2 м.
На прогони укладають інвентарні дерев’яні щити. Настили риштувань обгороджують інвентарними поруччями висотою не менше 1 м, у нижній частині яких закріплюють бортову дошку. Окремі яруси риштувань сполучають сходами.
Підвісні (струнні) риштування 22) підвішують до металевих або дерев’яних консольних балок, які закріплюють під дахом. Струни .риштувань складаються з окремих .ланок довжиною 4 м кожна. До струн приварені спеціальні гачки, в які закладають прогони настилу, поруччя та бортову дошку. Віддаль між