Шпаклівку можна наносити також маховою щіткою, а розрівнювати на поверхні — широким гумовим шпателем. Для виконання робіт цим методом шпаклювальна суміш повинна бути рідшою. При розрівнюванні її шпатель переміщують у напрямі, перпендикулярному до мазків щітки.
Після повного висихання першого шпаклювального шару його шліфують пемзою, а після висихання другого — шліфувальною шкуркою, поки не утвориться гладенька поверхня, без подряпин і піщинок.
Для зручності в роботі шліфувальну шкурку намотують у 3—4 шари на корпус спеціального пристрою 25) і затискують її
пружинним затискачем. Подовжена ручка пристрою дає змогу обробляти поверхні, стоячи на підлозі. Коли верхній шар шкурки витирається, його обривають і роботу виконують другим шаром і так далі.
Коли буде нанесено і оброблено обидва шари шпаклівки, поверхню грунтують удруге. Але до складу цієї грунтовки добавляти крейду не рекомендується, бо на рівному шарі шпаклівки вона залишатиме сліди від щітки.
Після висихання плівки вдруге заґрунтованої поверхні її грунтують утретє з підфарбуванням суміші. До складу грунтовки добавляють крейду і ті пігменти, колір яких переважатиме при пофарбуванні поверхні. Грунтовку з підфарбуванням застосовують для кращої укривності фарбової плівки, особливо при обробці її торцюванням.
Бетонні і гіпсолитні поверхні під просте і поліпшене фарбування клейовими сумішами підготовлюють так само, як і обштукатурені. При підготовці їх під високоякісне фарбування виконується безпіскова накривка, яка заміняє шпаклювання. Якщо обштукатурені поверхні опоряджені безпісковою накривкою, їх фарбують без суцільного шпаклювання.
Для безпіскової накривки застосовують вапняно-гіпсовий розчин (пасту) без піску. Розчин наносять на добре вирівняний підготовчий шар штукатурки або на бетонну поверхню за два рази. Загальна товщина накривного шару повинна бути не більше 2 мм.
Склад вапняно-гіпсового розчину залежить від якості вапняного тіста та вологості поверхні, на яку його наносять. Чим більша вологість поверхні, тим менша кількість гіпсу повинна входити до складу розчину. Здебільшого застосовують розчини такого складу: 1 :2 або 1 : 3 (1 частина гіпсу 2—3 частини вапняного тіста).
Розчин приготовляють невеликими порціями в дерев’яному ящику. Перед змішуванням гіпс просівають крізь дрібне сито, а розведене водою вапняне тісто — проціджують. В ящик наливають вапняне молоко і поступово додають до нього потрібну кількість гіпсу. Після перемішування суміші повинна утворитись сме-таноподібна паста. Приготовлений розчин треба використовувати протягом 15—20хб.
Одержаний розчин за допомогою сталевої гладилки намазують на поверхню шаром товщиною 0,5—0,8 мм. Нанесений шар розчину зразу ж розрівнюють і загладжують тією ж гладилкою, тримаючи її під кутом 10—15° до поверхні. Через 20—ЗО хв наносять другий шар безпіскової накривки і остаточно його обробляють гладилкою до дзеркального блиску.
Безпісковий розчин можна наносити на поверхню також дерев’яним або гумовим шпателем і розрівнювати кожний шар щіткою з коротким волосінням. Ні в якому разі не можна використовувати відмолодженого розчину, тобто такого, який після почат
ку тверднення був знову розведений водою і додатково розмішаний. Такий розчин (втрачає міцність і після нанесення на поверхню та висихання тріскається. Іноді розчини для безпіскової накривки розводять на 2-процентній клейовій воді, що також сприяє уповільненню їх тужавіння.
Безпіскова накривка повинна бути рівною, без помітних на око подряпин, швів, стиків, грубої фактури та інших дефектів.
Підготовка поверхонь під фарбування казеїновими сумішами. Казеїновими сумішами фарбують внутрішні .або. зовнішні обштукатурені і бетонні поверхні. За якістю казеїнові фарбування бувають поліпшені і високоякісні.
При підготовці обштукатуреної поверхні під поліпшене фарбування її очищають і розрівнюють торцем деревини, розрізують і підмазують щілини, шліфують підмазані ‘місця. Ці роботи виконують тими ж сумішами і так само, як при підготовці під клейове фарбування. Підготовлену поверхню грунтують казеїновою грунтовкою, яку приготовляють з готової казеїнової фарби.
Спосіб п р и г о т у в а ін н я. У 5 л води, підігрітої до 40— 70°, поступово перемішуючи, засипають суху казеїнову фарбу. Розчин треба перемішувати 1,5—<2 год поки казеїновий клей, що є у фарбі, не розчиниться повністю. Після охолодження до розчину, інтенсивно перемішуючи, добавляють оліфу і розводять рештою води за рецептом. Грунтовку обов’язково треба процідити.
Грунтовку наносять на поверхню валиком, макловицею або маховою щіткою, розтушовуючи так само, як клейову.
При підготовці під високоякісне фарбування казеїновими сумі-шаіми після підмазування і шліфування пошкоджених місць поверхню двічі шпаклюють з шліфуванням і знгманням пилу після кожного шпаклювання. Для шпаклювання застосовують казеїнову шпаклівку.
Під ‘казеїнове фарбування застосовують шпаклівку, приготовлену з сухої казеїнової фарби. Вона утворює міцну плівку, але потребує старанної попередньої підготовки поверхні. Якщо штукатурка неміцна, то шпаклівка після висихання може порушити накривний шар, який почне відшаровуватись.
Спосіб приготування. Казеїнову фарбу розчиняють у гарячій воді при температурі 40—70°, проціджують і, перемішуючи, добавляють оліфи. В утворену емульсію додають крейду до потрібної в’язкості.
Наносять казеїнову шпаклівку так само, як клейову. Підготовлену поверхню перед фарбуванням грунтують казеїновою грунтовкою.
Підготовка поверхонь під фарбування вапняними сумішами. Вапняні суміші застосовують для фарбування внутрішніх і зовнішніх обштукатурених бетонних, ікам’яних і дерев’яних поверхонь.
При підготовці обштукатуреної і бетонної поверхні її очищають і розрівнюють торцем деревини, розрізують (на штукатурці) і підмазують щілини, вибоїни, раковини, шліфують підмазані місця. Підготовлену поверхню грунтують вапняною грунтовкою.
Спосіб приготування. Вапняне тісто розчиняють у 4— 5 л води. Окремо в 1 л гарячої води розчиняють сіль. Розчин солі, перемішуючи, вливають у вапняний розчин і добавляють решту води. Перед застосуванням грунтовку слід процідити.
Для приготування вапняної грунтовки можна застосовувати не тільки вапняне тісто, а й грудкове негашене вапно. Сіль у грунтовку додають лише при роботі у літній період.
Ґрунтувальну суміш наносять на поверхню щітками, або механізованим способом за допомогою фарбопульта (див. § 40). Суху підготовлену поверхню за 1—2 год до нанесення грунтовки змочують водою, щоб створити кращі умови для тверднення (карбонізації) вапняної плівки. Якщо поверхня волога, то змочувати її водою не потрібно.
Підготовлюючи дерев’яні і цегляні поверхні під вапняне фарбування, їх очищають від пилу, змочують водою і грунтують вапняною грунтовкою. Очищення поверхні від пилу здійснюють за допомогою щіток або струменем стисненого повітря, що подається по шлангу від компресора. При механізованому чищенні слід працювати в респіраторі і окулярах. Поверхню можна одночасно очистити від пилу і змочити водою, якщо воду подавати на поверхню під тиском по шлангу, а не набризкувати її із щітки. Через кілька годин поверхню грунтують. Вапняні ґрунтувальні суміші наносять так само, як і інші.
Підготовка поверхонь під фарбування силікатними сумішами. Силікатні суміші застосовують для фарбування внутрішніх і зовнішніх обштукатурених, бетонних і кам’яних поверхонь. При підготовці поверхні її очищають від пилу, жирних плям мінераль
них масел, а пошкоджені місця підмазують цементним розчином і добре затирають їх. Підготовлена поверхня повинна бути міцною з однорідною фактурою на всій площі, після чого її можиа грунтувати.
Для грунтування фасадів перед фарбуванням силікатними фарбами застосовують розчин калійного рідкого скла з питомою вагою 1,15 г/смг або розчин флюату магнію або цинку з питомою вагою 1,12 г/см3. Для грунтування внутрішніх поверхонь застосовують рідке скло з питомою вагою 1,2 г/см3. Для грунтування пористих поверхонь до складу грунтовки додають до 20% дрібно-розмеленого мінерального наповнювача (крейди, діатоміту, трепелу тощо).
Силікатна грунтовка (на 10 л суміші)
Калієве рідке скло (силікатний клей) . 10 л Крейда мелена . , . . . . . . 1—2 кг
Спосіб приготував н я. Крейду добре розтирають з невеликою кількістю ‘рідкого скла і після цього вливають решту скла. Потім розчин перемішують і проціджують.
Ґрунтувальну суміш наносять щітками або механізованим способом.